Володимир Аренєв про "Вересову Міль"

Тут якось так без особливого шуму і розголосу вийшла книжка, яка, як на мене, має всі шанси стати однією зі знакових для нинішнього покоління малих читачів.

У кожного покоління є такі книжки. От пам’ятаєте, в нашому дитинстві був цикл про Хрюшу, намальований Валерієм Горбачовим, і «Пригоди кота Чорнолапенка» від Анатолія Василенка?

Мені здається, «Вересова міль» може зіграти таку ж роль для нинішніх шестирічок. Власне, Оксана Була вибудовує свій чарівний світ кілька книжок поспіль: були вже історії про зубра, який шукав гніздо, про ведмедя, який не хотів спати, й про особливу ялинку, яку вирощували туконі.

«Вересова міль» оповідає історію про цей світ з іншої точки зору – з точки зору молі, яка живе у вересі й дуже боїться сонця. Причому це вже не книжка з ілюстраціями, а повноцінний комікс.

Звісно, я не цільова аудиторія «Вересової молі», але знаєте – інколи не треба бути дитиною, аби із задоволенням прочитати дитячу книжку!

«Вересова міль» – комікс, створений наче із випередженням часу, для нашого гіркого й важкого року. Він дає те, чого багатьом зараз не вистачає: відчуття затишку, але водночас і настрій долати перешкоди і власні страхи. Не соромитися своєї вразливості, цінувати друзів, робити те, що вважаєш суголосним твоїм цінностям, – навіть попри нерозуміння з боку інших. Це комікс про дружбу, яка допомагає зцілювати рани і долати перешкоди.

Наприкінці Оксана Була обіцяє масштабніші пригоди й пророкує ще більші загрози у світі чарівного лісу. Тож сподіваюся, за рік-два побачимо продовження. Словом, якщо у вас є дітлахи, яким потрібні добрі й чарівні історії – дуже раджу!

-----

Інформація із сайту ВСЛ starylev.com.ua/blogs/